Щодо реєстрації осіб, які реалізують пальне, платниками акцизного податку
З 1 січня 2016 року Законом України від 24 грудня 2015 року № 909 “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році” до переліку платників акцизного податку включено суб’єктів господарювання, які реалізують пальне. Такі особи підлягають обов’язковій реєстрації в податковій інспекції (юридичні особи – за своїм місцезнаходженням, фізичні особи – за місцем проживання), як платники акцизного податку до початку здійснення реалізації пального, на підставі подання заяви у термін не пізніше ніж за три робочі дні до початку реалізації пального.
Нагадуємо, що запровадження акцизних накладних при реалізації пального, Єдиного реєстру акцизних накладних та системи електронного адміністрування реалізації пального, набирають чинності з 1 березня 2016 року.
Отже, для роботи в системі електронного адміністрування пального, платники, які реалізують пальне, мають бути зареєстровані в контролюючих органах, як платники акцизного податку не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального.
Звертаємо увагу, що на офіційному порталі ДФС за адресою: “Головна – Діяльність – Регуляторна політика – Проекти регуляторних актів – 2016 рік” розміщено проекти наказів Міністерства фінансів України, якими затверджено форми заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної та заявки на поповнення (коригування) залишку пального.
Обмін квартири з доплатою передбачає сплату ПДФО
При обміні об’єктів нерухомості – квартири (сторони 1) на квартиру (сторони 2) з грошовою компенсацією (доплатою) базою оподаткування у разі недотримання вимог абзацу першого п.172.1 ст.172 Податкового кодексу України є вартість кожного об’єкта обміну, а також дохід фізичної особи (сторони 1) у вигляді отриманої ним грошової компенсації (доплати), яка підлягає оподаткуванню за ставкою 5 %.
Порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна регулюється п.172.8 ст.172 Податкового кодексу України, якою встановлено, що для цілей цієї статті під продажем слід розуміти будь-який перехід права власності на об’єкти нерухомості, крім їх успадкування та дарування.
Згідно з п.172.1 ст.172 Податкового кодексу України дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовано такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст..121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не оподатковується.
Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не поширюється на майно, отримане таким платником у спадщину.
Водночас згідно з п.172.2 ст.172 Податкового кодексу України дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості, зазначених у п.172.1 цієї статті, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного в п.172.1 цієї статті, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п.167.2 ст.167 Податкового кодексу України (5%).
Відповідно до п.172.3 ст.172 Податкового кодексу України у разі обміну об’єкта нерухомості на інший (інші) дохід платника податку у вигляді отриманої ним грошової компенсації від відчуження нерухомого майна, визначеного: в абзаці першому п.172.1 цієї статті, – не оподатковується; у п.172.2 цієї статті, – оподатковується за ставкою, визначеною п.167.2 ст.167 Податкового кодексу України (5%).
Дохід від продажу об’єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об’єкта, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до закону.
Суми переплати з податку на прибуток (авансового внеску) підлягають поверненню
Переплата з податку на прибуток відокремленого підрозділу, яка обліковуються в інтегрованих картках відокремлених підрозділів платника податку, може бути повернена за заявою платника податку – юридичної особи до органу ДФС за місцезнаходженням відокремленого підрозділу з зазначеним напрямом перерахування коштів.
Законом України від 28 грудня 2014 року № 71 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набрав чинності з 01.01.2015, розділ ІІІ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями викладено у новій редакції, яка не передбачає консолідовану сплату податку на прибуток, крім того, відокремлені підрозділи платника податку юридичної особи вже не є самостійними платниками податку на прибуток.
Відокремлені підрозділи (у тому числі, які перебували на консолідованій сплаті податку на прибуток) повинні були забезпечити сплату авансових внесків у січні – лютому 2015 року за місцем реєстрації у сумі, розрахованій у податковій декларації з податку на прибуток або Розрахунку податкових зобов’язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток за звітний (податковий) період – 2013 рік.
Враховуючи те, що показники діяльності відокремлених підрозділів, які втратили статус платників податку на прибуток, беруть участь у формуванні фінансового результату до оподаткування податком на прибуток юридичної особи в цілому згідно з даними бухгалтерського обліку, то сплачені такими відокремленими підрозділами у січні – лютому 2015 року щомісячні авансові внески будуть враховані при визначенні податкових зобов’язань за підсумками 2015 року.
Разом з цим, суми надміру сплаченого податку на прибуток відокремленими підрозділами, які станом на 31.12.2014 були платниками податку на прибуток (у тому числі, на консолідованій сплаті), можуть бути повернені юридичною особою за умови дотримання положень ст. 43 ПКУ.
Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (п. 43.3 ст. 43 ПКУ).
Відповідно до п. 43.4 ст. 43 ПКУ платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов’язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.
Порядок декларування доходів, отриманих громадянином у спадщину чи у подарунок
Громадянам, які у 2015 році отримували доходи від успадкування чи отримання в дарунок коштів та майна від осіб, які не є членами сім`ї першого ступеня споріднення, необхідно подати до органу фіскальної служби за місцем реєстрації податкову декларацію про майновий стан і доходи.
Підпунктом 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України з внесеним змінами та доповненнями визначено, що членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені. Інші члени сім’ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення.
При цьому, не повинні надавати декларацію спадкоємці резиденти та нерезиденти, які сплачують податок до нотаріального оформлення спадщини.
Звертаємо увагу, що з 1 січня 2016 року доходи, отримані громадянами внаслідок успадкування чи утримання в дарунок майна, відображаються тільки у декларації без заповнення окремих додатків.
Таким чином, громадяни, які отримали доходи від успадкування чи отримання в дарунок коштів та майна від осіб, які не є членами сім`ї першого ступеня споріднення повинні задекларувати їх у декларації, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 №859, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за №1298/27743.
ДПІ у м. Івано-Франківську нагадує, що декларацію громадяни повинні надати до 1 травня 2016 року та до 1 серпня поточного року зобов’язані самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій декларації, з податку на доходи фізичних осіб та військового збору.
Ставки єдиного внеску у 2016 році
Ставки єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування визначені статтею 8 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» з внесеними змінами та доповненнями, а саме:
– для підприємств, фізичних осіб – підприємців, самозайнятих осіб на доходи найманих працівників – 22% до бази нарахування єдиного внеску, визначеної статтею 7 Закону №2464;
– для підприємств, установ і організацій, в яких працюють інваліди – 8,41% бази нарахування єдиного внеску, визначеної пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону №2464, для працюючих інвалідів;
– для підприємств та організацій всеукраїнських громадських організацій інвалідів, зокрема, товариств УТОГ і УТОС, в яких кількість інвалідів становить не менше 50% загальної кількості працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менше 25% суми витрат на оплату праці – 5,3%бази нарахування єдиного внеску, визначеної пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону №2464;
– для підприємств та організацій громадських організацій інвалідів, в яких кількість інвалідів становить не менше 50% загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менше 25% суми витрат на оплату праці – 5,5% бази нарахування єдиного внеску, визначеної пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону №2464, для працюючих інвалідів.
Неприбутковими установами фінансова звітність не подається
Відповідно до пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України з внесеними змінами та доповненнями неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, подають звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової політики, у строки, передбачені для подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств.
Подання фінансової звітності передбачено для платників податку на прибуток, у тому числі малих підприємств разом з декларацією (пункт 46.2 статті 46 Кодексу).
Пунктом 46.1 статті 46 Кодексу визначено, що податковою декларацією вважається документ, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання. Тому, податковий звіт про використання коштів неприбуткових установ та організацій не є податковою декларацією.
Отже, неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені пунктом 133.4 статті 133 Кодексу, не повинні подавати фінансову звітність до контролюючих органів разом зі звітом.
Однак, у разі порушення неприбутковою організацією вимог пункту 133.4 статті 133 Кодексу, така організація стає платником податку на прибуток за загальними правилами та подає декларацію і відповідну фінансову звітність в установленому порядку.
База нарахування єдиного внеску для ФОП – платників єдиного податку без використання праці найманих працівників
Відносини у сфері державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування регулюються виключно Законом України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» з внесеними змінами та доповненнями.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Пунктом 3 частини 1 статті 7 Закону №2464 визначено, що єдиний внесок для платників, зазначених у пункті 4 частини 1 статті 7 Закону №2464, які обрали спрощену систему оподаткування, нараховується – на суми, що визначаються такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом №2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.
Отже, базою нарахування єдиного внеску для ФОП – платників єдиного податку без використання праці найманих працівників є сума, визначена такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом №2464 та не менше розміру мінімального страхового внеску.
Мінімальний страховий внесок – сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (пункт 5 частини 1 статті 1 Закону №2464).
Максимальна величина бази нарахування єдиного внеску – максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює двадцяти п’яти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок (пункт 4 частини 1 статті 1 Закону №2464).
Розмір підвищеної податкової соціальної пільги у 2016 році
Порядок надання податкових соціальних пільг (далі – ПСП) визначений статтею 169 Податкового кодексу України з внесеними змінами та доповненнями.
ПСП – це один з видів допомоги, яку через пільгове оподаткування заробітної плати надає держава працюючим особам.
Для працівників, визначених у підпунктах 169.1.3 – 169.1.4 пункту 169.1 статті 169 Кодексу ПСП надається у підвищеному розмірі.
Так, ПСП у розмірі 150% від суми загальної соцпільги (підпункт 169.1.3) надається:
а) одинокій матері (батьку), вдові (вдівцю) або опікуну, піклувальнику – у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;
б) платнику податків, що утримує дитину-інваліда – у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років;
в) особам, віднесеним законом до першої або другої категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР у зв’язку з їх участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи;
г) учням, студентам, аспірантам, ординаторам, ад’юнктам;
ґ) інвалідом I або II групи, у тому числі з дитинства, крім інвалідів, пільга яким визначена підпунктом «б» підпункту 169.1.4 цього пункту;
д) особам, яким присуджено довічну стипендію як громадянину, що зазнав переслідувань за правозахисну діяльність, включаючи журналістів;
е) є учасникам бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на якого поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», крім осіб, визначених у підпункті «б» підпункту 169.1.4 цього пункту.
У 2016 році ПСП у розмірі 150% загальної соцпільги складає 1033,50 грн. (1378 грн. х 50% х 150%).
Нагадаємо, що загальна ПСП складає 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (з розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року. У 2016 році розмір такої соцпільги складає 689 гривень (1378 грн. х 50%).
Підвищена ПСП у розмірі, що дорівнює 200% суми загальної ПСП (підпункт 169.1.4 пункту 169.1 статті 169 Кодексу), у 2016 році становить 1378,00 грн. (689 грн. х 200%) і надається:
а) Героям України, Героям Радянського Союзу, Героям Соціалістичної Праці або повним кавалерам ордена Слави чи ордена Трудової Слави, особі, нагородженій чотирма і більше медалями «За відвагу»;
б) учасникам бойових дій під час Другої світової війни або особі, яка у той час працювала в тилу, та інвалідам I і II групи, з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
в) колишнім в’язням концтаборів, гетто та інших місць примусового утримання під час Другої світової війни або особі, визнаній репресованою чи реабілітованою;
г) особі, яка була насильно вивезена з території колишнього СРСР під час Другої світової війни на територію держав, що перебували у стані війни з колишнім СРСР або були окуповані фашистською Німеччиною та її союзниками.
Звіт про суми податкових пільг подається разом з декларацією з податку на прибуток
Відповідно до підпункту 16.1.6 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями платник податків зобов’язаний подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв’язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг – пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб’єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку).
Суми податку та збору, не сплачені суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, обліковуються таким суб’єктом – платником податків. Облік зазначених коштів ведеться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (п. 30.6 ст. 30 ПКУ).
Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1233 (далі – Порядок). Відповідно до п. 2 Порядку суб’єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та складає звіт про суми податкових пільг (далі – Звіт).
Розрахунок прибутку, що звільняється від оподаткування, відображається у додатку ПЗ до рядка 05 ПЗ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897.
У Звіті суб’єктом господарювання зазначається сума пільги у зв’язку із звільненням прибутку від оподаткування, розрахована як прибуток від пільгової діяльності (рядок 05 додатка ПЗ до Декларації), помножений на діючу ставку податку на прибуток.
Отже, враховуючи те, що сума пільги з податку на прибуток розраховується платником податку на прибуток на підставі даних додатка ПЗ до Декларації, яка подається до контролюючого органу згідно з п. 137.5 ст. 137 ПКУ один раз за підсумками року, Звіт таким суб’єктом господарювання подається у строки подання річної Декларації.
Уточнено порядок заповнення додатку 2 до податкової декларації з ПДВ
Відповідно до ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.
Якщо за результатами (податкового) періоду податковий кредит платника перевищує його податкові зобов’язання у платника формується від’ємне значення податку на додану вартість (далі – ПДВ) звітного (податкового) періоду, яке відповідно до п. 200.4 ст. 200 ПКУ може бути зараховане до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Сума від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду відображається у Додатку 2 до податкової декларації з ПДВ «Довідка про суму від’ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)», порядок заповнення і подання якої затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість».
Отже, для відображення сум ПДВ, за рахунок яких сформовано від’ємне значення звітного (податкового) періоду, у колонці 2 Додатка 2 до податкової декларації з ПДВ слід зазначати індивідуальний податковий номер постачальника, у якого придбано товари/послуги, за рахунок яких сформовано від’ємне значення ПДВ. А при формуванні від’ємного значення за рахунок сум ПДВ, сплачених при ввезенні товарів на митну територію України – власний індивідуальний податковий номер платника податку (покупця).
При отриманні інвестиційних прибутків не забудьте подати декларацію
Платник податку обов’язково декларує результати усіх операцій з купівлі та продажу інвестиційних активів, здійснених протягом звітного року як на території України, так і за її межами.
Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.
Облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Документами, що підтверджують фактично понесені витрати на попереднє придбання цінних паперів фізичною особою – платником податку, в тому числі нерезидентом, є договори купівлі-продажу цінних паперів, виписки зберігачів під кожне замовлення, завірені печатками зберігачів, акти приймання-передачі цінних паперів, касові документи при готівкових розрахунках через касу або розрахункові документи при безготівкових розрахунках.
До продажу інвестиційного активу також прирівнюються операції з: обміну інвестиційного активу на інший інвестиційний актив; зворотного викупу або погашення інвестиційного активу його емітентом, який належав платнику податку; повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації такого емітента.
Інвестиційний актив, подарований платнику податку чи успадкований платником податку, вважається придбаним за вартістю, що дорівнює сумі державного мита та податку з доходів фізичних осіб, сплачених у зв’язку з таким даруванням чи успадкуванням.
Якщо загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами має від’ємне значення, його сума переноситься у зменшення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами наступних років до його повного погашення, крім фінансових результатів, зазначених в абз. першому п. 29 підр. 4 р. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Проте згідно з п.п.170.2.8 п.170.2 ст.170 ПКУ не підлягає оподаткуванню та не включається до загального річного оподатковуваного доходу інвестиційний дохід менший від 1710 грн.
Ще одна підстава звільнення від оподаткування передбачена п.п. 165.1.40 п. 165.1 ст. 165 ПКУ (сума доходу, отриманого платником податку внаслідок відчуження акцій (інших корпоративних прав), одержаних ним у власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, безпосередньо отримані ним як компенсація суми його внеску до установ Ощадного банку СРСР або до установ державного страхування СРСР, або в обмін на приватизаційні сертифікати, отримані ним відповідно до закону, а також сума доходу, отриманого таким платником податку внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) за нормами безоплатної передачі, визначеними ст. 121 Земельного кодексу України залежно від їх призначення, та майнових паїв, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації).
У перерахованих випадках, фізична особа податку не включає до розрахунку загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами суму доходів та витрат на придбання таких інвестиційних активів.
Сплата податку на доходи фізичних осіб спадкоємцем нерезидентом при отриманні спадщини
Відповідно до пункту 174.3 статті 174 Податкового кодексу України відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.
Відповідно до п. 174.4 цієї статті нотаріус щокварталу подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про видачу свідоцтв про право на спадщину та/або посвідчення договорів дарування в порядку, встановленому цим розділом для податкового розрахунку.
Нотаріус видає спадкоємцю-нерезиденту свідоцтво про право на спадщину за наявності документа про сплату таким спадкоємцем податку з вартості об’єкта спадщини.
Крім того, підпункту 168.4.5 пункту 168.4 статті 168 Податкового кодексу встановлено, що фізична особа, відповідальна згідно з вимогами розділу IV за нарахування та утримання податку, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету: у разі видачі свідоцтв про право на спадщину нерезидентам — за місцем одержання свідоцтв.
Отже, фізична особа нерезидент сплачує ПДФО за місцем нотаріального оформлення свідоцтва про право на спадщину.
Щодо оподаткування процентів на поточних або депозитних банківських рахунках та вкладах (депозитах) у кредитних спілках
Відповідно до статті 170 Податкового кодексу податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування.
Отже, податковий агент із сум процентів, нарахованих за податковий (звітний) місяць на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків утримує податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18 %, та перераховує дані суми податку до бюджету у термін не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.
Водночас податкові агенти (банки, кредитні спілки), які нараховують доходи у вигляді процентів, зазначених у підпункті 170.4.1 Кодексу, у податковому розрахунку відображають загальну суму нарахованих у звітному податковому періоді доходів та загальну суму утриманого з них податку.
