Єдиний соціальний внесок: що нового?
Приємно про це писати: наприкінці минулого року ДФС видала зрозумілий і адекватний лист про особливості сплати ЄСВ у 2017 році фізособами-підприємцями (його читайте ось тут). А фахівці редакції написали про те, що змінилось у новому році та як сплачувати цей податок за себе та за працівників; оновили таблицю розмірів ЄСВ, які нараховуються залежно від видів доходів, а також мінімальні та максимальні суми; навели приклади розрахунку і – окремо – описали сплату ЄСВ підприємцями- «єдинниками» і ФЛП на загальній системі. Про усе це читайте тут.
А ще 4 січня невгамовний Олег Ляшко примудрився зареєструвати у ВР законопроект №5633, згідно з яким підприємці-«загальносистемники» можуть не платити ЄСВ за І кв. 2017 року, якщо припинять діяльність до 1 квітня. Але якщо все ж вирішать платити – тоді вже не менше, ніж розмір мінімально встановленого внеску.
ПДФО у 2017 році
Описуємо всі зміни, які були внесені до ПКУ Законами №1797 та №1791. Які доходи обкладаються, а які ні; який розмір податкової соціально пільги і кого вона тепер стосується (на жаль, небагатьох); нюанси подання річної декларації і оподаткування доходів від продажу авто; дивіденди, нецільова благодійна допомога, включення до доходу вартості лікування і навчання тощо – про усе це читайте у редакційній статті. Про зміни у ПДФО для підприємців на загальній системі ми також писали, ще минулого року – ось тут.
Що змінилось у податку на прибуток?Повернення нульової ставки на п’ять років, прискорена амортизація необоротних активів, збільшення об’єкту оподаткування на певні «негосподарські» витрати, а також податкові канікули для окремих підприємств – ось тут розглядаємо усі нововведення, якими нас зустрів 2017 рік.
ПДВ по-новому у 2017 році
Наприкінці минулого року ми вже розглядали зміни, які тільки планувалися внести до ПКУ (зокрема, і щодо ПДВ). Тепер підсумовуємо: які з цих змін набрали чинності, а які ні, і як з усім цим жити. До речі, вже 5 січня Держказначейство заблокувало с/г виробникам рахунки СЕА ПДВ (хоча вони мали б закритись наступного дня за останнім днем сплати ПДВ за грудень 2016 р., тобто вже після сплати ПДВ). З питань сплати податку у казначействі рекомендують звертатись до ДФС.
В продовження теми: податкові накладні та розрахунки коригування
Скарга на контрагента призведе до перевірок протягом 90 календарних днів (було 15 к.д.) і штрафів; з 1 січня складання РК до ПН подовжує строк користування правом на податковий кредит – 365 днів з дати складання РК; код УКТ ЗЕД тепер для всіх товарів і послуг, а не тільки імпортно-експортних і тільки 4 цифри; нові граничні строки права реєстрації та право реєстрації ПН до 365, а не 180 днів… Але це ще не все. Більше – ось тут.
Єдиний податок: що міняється з 1 січня для його платників?
Розмір ставок для 1-3 групи не змінюється, але для 1-ї групи змінюється база оподаткування; максимальна ставка для платників першої групи буде 160 грн, для другої – 640 грн ( база – прожитковий мінімум і мін. зарплата відповідно); для 4-ї групи збільшились ставки в залежності від виду земельної ділянки; на ЄП не можуть перейти платники, які мають податковий борг (виняток – безнадійна заборгованість в результаті непереборної сили); а норма п. 296.10 ПКУ про звільнення ФОП-«єдинників» від застосування РРО не поширюватиметься на продавців, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів (щоправда, не з 1 січня, а лише після того, як КМУ затвердить перелік технічно складних побутових товарів).
Більше змін – тут.
Мораторій на перевірки бізнесу у 2017 році: виглядає привабливо. На перший погляд
Формально мораторій на проведення держорганами планових та позапланових заходів зі здійснення держнагляду (контролю) у сфері господарської діяльності продовжено до 31.12.2017 р. (Законом №1728). Але, по суті, перелік органів, на які мораторій не поширюється настільки значний (ДФС, НБУ, антимонопольний комітет тощо) , що нівелює всю необхідність його існування. На які держоргани мораторій поширюється, а на які – ні; які є нові форми контролю; як буде здійснюватись допуск (і недопуск) до перевірки та її проведення, та що взагалі змінилось у Законі про держнагляд – читайте у статті.
Обмеження у готівкових розрахунках 50 тис – як з цим жити?
4 січня Нацбанк у три рази (з 150 до 50 тис. грн) зменшив граничний розмір готівкових розрахунків за участю фізосіб. Постановою НБУ від 25.11.16 №407 встановлено граничну суму розрахунків протягом одного дня: між фізособою та підприємством (підприємцем) – 50 тис. грн; фізособами між собою за договорами купівлі-продажу (нотаріально посвідчені) – 50 тис. грн; готівкою підприємств (підприємців) між собою – 10 тис. грн; безготівкові розрахунки – без обмежень. На які види відносин поширюється ця норма, а на які – ні, а також яка відповідальність очікує за порушення застосування граничних сум розрахунків готівкою – розглянемо на прикладах.
З 1 січня 2017 року – нові розміри судового збору
Раніше суми судового збору залежали від розміру мінімальної зарплати. Але з нового року судовий збір справляється вже від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду: або у відсотках до ціни позову, або у фіксованому розмірі. Наприклад, за подання юрособою позовної заяви майнового характеру слід сплатити 1,5% ціни позову, але не менше 1600 грн. А якщо до суду подає фізособа або підприємець – 1% ціни позову, але не менше 640 і не більше 8000 грн (0,4 і 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно). Про усе це ми пишемо ось тут (і даємо посилання на величенький довідник ставок на усі випадки життя).
Усі найважливіші індекси та мінімуми на 2017 рік – в одному довіднику
з 1 січня 2017 року набрав чинності Держбюджет на 2017 рік. У зв’язку з цим почали діяти нові розміри прожиткового мінімуму, мінімальної зарплати, а також усіх показників, пов’язаних з ними: ПСП, добових, мінімально та максимально допустимих розмірів ЄСВ, тощо. Про них ми писали уже багато у наших статтях, а тепер пропонуємо з ними ознайомитися в окремому довіднику «Індекси, курси, мінімуми».
І, насамкінець, – новина для самих великих
Наказом ДФСУ від 26.12.2016 р. №1036 було затверджено Реєстр великих платників податків на 2017 рік. Цього року він налічує 2512 підприємств (у 2016 у списку було 1725 платників). Нагадуємо, що великий платник податків – це юридична особа або постійне представництво нерезидента на території України, у якої обсяг доходу від усіх видів діяльності за останні чотири послідовні податкові (звітні) квартали перевищує 1 мільярд гривень або загальна сума платежів, сплачених до Держбюджету за такий самий період перевищує 20 млн гривень.
А якщо когось цікавлять зміни у трансфертному ціноутворенні (зокрема, про збільшення розміру річного доходу з 50 до 150 млн. грн, а обсягу контрольованих операцій з одним контрагентом – з 5 до 10 млн. грн), то про них ми пишемо ось тут.