Ділові організації, бізнес, експерти активно залучають новий уряд до суспільного діалогу з проблем подолання кризи та створення умов сталого розвитку економіки. Уряд був оновлений «технічно», за квотним принципом, через кадрову метушню, в ньому бракує фахівців-практиків, як того вимагала громадськість. Не відбулося серйозного аналізу роботи попереднього уряду, діагностики поточної соціально-економічної ситуації. Втім, представники реального сектору економіки наполягають на високому рівні діалогу з владою, її постійних ефективних комунікаціях з бізнес-спільнотою. Для цього пропонується створити громадський технократичний уряд – інтелектуальну неурядову платформу, яка системно аналізуватиме поточний стан економіки та пропонуватиме кроки, які спрямовані на подолання кризи, подальший сталий розвиток. Таке рішення було підтримано на розширеному засіданні Антикризової ради громадських організацій та УСПП, що відбулося 20.04.2016 року в м.Київ.«Сьогодні опублікована програма дій КМУ. Це насправді, скоріше, декларація намірів – без конкретних етапів, виконавців, термінів. Вчора Національна рада реформ без консультацій з громадськістю запропонувала свої пропозиції до плану дій на найближчий період. Але ж очевидно, що така «відірваність» від суспільства, що консолідовано пропонує свої ресурси, ідеї, напрацювання, не дасть бажаних результатів. Громадський технократичний уряд – не опозиційна, а інтелектуальна альтернатива КМУ. Планується структурувати роботу за напрямками, залучити справжніх фахівців, на підставі постійного моніторингу ситуації «видавати на гора» проекти управлінських рішень, пропозицій, налагодити на високому рівні комунікації між владою, бізнесом та громадськістю», – наголосив голова Антикризової ради громадських організацій, президент УСПП Анатолій Кінах.
Майданчик для експертного, суспільного контролю роботи виконавчої влади (передусім в економічній сфері) буде сформовано вже у травні.
Підприємницька спільнота стурбована, що від перестановки персоналій в уряді та парламентській коаліції результати залишаються незмінні. Досі немає злагодженої взаємодії в трикутнику президент – уряд – парламент, падіння якості та ефективності державної влади продовжується.
За 4 місяці поточного року процеси деіндустріалізації так і не були припинені. Триває втрата можливостей випуску наукомісткого, технічно складного продукту. Науково-інноваційний сектор в державі фінансується на рівні 0,2% ВВП (до порівняння, в Швеції – 4% ВВП). Наразі до 70% всього експорту становить сировина, в той час як національний машинобудівний комплекс «закрив» рік із падінням більше ніж на 80%. «Такими темпами Україна скочуватиметься до сировинного придатку розвинених держав, спонукаючи інноваційно налаштований бізнес просто залишати країну», – каже А.Кінах.
Результатом відсутності продуманої економічної політики є низька купівельна спроможність населення, скорочення внутрішнього ринку. Так, середня заробітна плата в нашій державі – 173 євро – є навіть нижчою, ніж мінімальна в країнах Східної Європи.
Попри все, національний бізнес все ж спроможний розвиватися, зазначили учасники Антикризової ради. Але неадекватні ставки кредитів, деструктивна політика НБУ щодо обов’язкового продажу 75 % валютної виручки, 90-денного терміну розрахунків за експортно-імпортними операціями призводить до «просідання» розвитку підприємницького середовища та експорту. До несприятливих чинників відноситься і так зване «очищення» банківської системи, що зводиться до банального припинення діяльності фінустанов, навіть таких потужних та важливих для національної та регіональної економіки, як банк «Хрещатик». Саме цьому банку була присвячена спеціальна заява розширеного засідання.
Ділові асоціації, бізнес виклали своє бачення у розв’язанні найбільш резонансних проблем економіки у новій редакції Антикризової програми спільних дій влади і бізнесу. Активну участь у обговоренні антикризових дій провели Голова Ради ІФООПРО – Стефанишин Роман Стефанович та Виконавчий директор – член Ради ІФООПРО – Малий Володимир Миколайович, бо саме діяльність ІФООПРО спрямована на забезпечення представництва та захист законних інтересів і прав роботодавців у відносинах з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також на участь у формуванні та реалізації соціально-економічної політики держави.Пріоритетними кроками в економічній площині є подолання корупції, стабілізація фінансової системи України, впровадження сучасної промислової політики, нарощування виробництва та експорту товарів із доданою вартістю, дієва підтримка само зайнятості, малого і середнього бізнесу. Основу нинішньої редакції Антикризової програми склали пропозиції та рекомендації національних профільних асоціацій, громадських організацій бізнесу, експертних установ, представників реального сектору економіки, які виходять із гострої необхідності спільного відшукання ефективних шляхів покращання економічної ситуації в країні.
