Трудова книжка: 9 фактів, про які повинні знати роботодавці!

Опубліковано Editor

В найближчому майбутньому уряд нашої країни збирається замінити трудові книжки на електронну систему,  але, зважаючи на той факт, що такі ініціативи будуть втілюватися ще не один місяць, а може і рік, сьогодні ми поговоримо саме про трудові книжки, а точніше про ті моменти них, які повинен знати кожен роботодавець та працівник.

Юридичні факти про трудову книжку

1. При працевлаштуванні працівник надає трудову книжку роботодавцеві. Якщо це перше працевлаштування, то документ оформлює керівництво протягом 5-7 днів з моменту прийняття на роботу. Працівник самостійно купує таку трудову книжку, але у разі помилок або псування сторінок в ній нова книжка набувається за рахунок підприємства.

2. Трудові книжки ведуться для всіх працівників будь-яких підприємств, які працюють більше 5 днів.

Книжки оформлюються в тому числі на:

  • Співвласників (власників) підприємств;
  • Працівників фермерських господарств;
  • Сезонних або тимчасових працівників;
  • Позаштатних працівників, які підлягають державному соціальному страхуванню.

3. Звільнення працівника пов’язане в першу чергу з видачею трудової книжки на руки з відповідним записом про вихід. До цього вони зберігаються у роботодавця або ж у самих працівників, якщо йдеться про фізичну особу-підприємця.

4. У трудову книжку вносяться відомості про роботу, нагороди, заохочення за успіхи в роботі. Не заносять в трудову відомості про дисциплінарні стягнення.

5. Печаткою роботодавця завіряють всі записи в день звільнення. З кожним записом в трудову книжку на підставі наказів або розпоряджень працівника повинні ознайомлювати під розпис в “особистій картці”.

7. Записи про найменування позиції, посади, професії працівника робляться відповідно до Класифікатора професій ДК 003:2010.

8. Не вносяться в трудову книжку відомості про:

  • Тимчасове переведення для заміщення іншого працівника;
  • Переведення на легку працю вагітних жінок і жінок з дітьми у віці до 3-х років;
  • Переведенні у разі виробничої тимчасової необхідності;
  • Переведенні у разі простою на іншу роботу на тому ж підприємстві.

9. Записи про причини звільнення повинні відповідати формулюванню, що міститься в статті КЗпП (з вказівкою статті і пункту) або рішенню Уряду України (так само посилання на нього). Звільнення за власним бажанням (ст. 38 КЗпП України) так само зазначається в трудовій книжці.

Про подальші “перспективи” трудових книжок дивіться на відео: 

За матеріалами сайту www.pravoconsult.com.ua