Податкові новини

Про обов’язкове надання платниками податку на прибуток фінансової звітності

У зв’язку з проходженням деклараційної кампанії за підсумками декларування податку на прибуток за 2015 рік, ДПІ у м. Івано-Франківську нагадує платникам податку на прибуток про обов’язковість виконання положень пункту 46.2 статті 46 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс), якими передбачено:
«Платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність (крім малих підприємств) у порядку, передбаченому для подання податкової декларації.
Платники податку на прибуток, малі підприємства, віднесені до таких відповідно до Господарського кодексу України, подають разом з річною податковою декларацією річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації».
Таким чином, при проведенні деклараційної кампанії за 2015 рік, всі платники податку на прибуток разом з податковою декларацією з податку на прибуток підприємств обов’язково повинні надати фінансову звітність.
Наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897, який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за №1415/27860 затверджено форму податкової декларації з податку на прибуток підприємств. Декларація №857 містить таблицю щодо відомостей про одночасне подання до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств форм фінансової звітності, (а саме: форми №1 «Баланс», форми №2 «Звіт про фінансові результати» та інших форм), в якій у відповідних клітинках проставляється позначка «+».
Слід зазначити, що великі платники податку, у яких згідно з підпунктом 14.1.24 пунктом 14.1 статті 14 Кодексу обсяг доходу від усіх видів діяльності за останні чотири послідовні податкові (звітні) квартали перевищує п’ятсот мільйонів гривень або загальна сума сплачених до Державного бюджету України податків за платежами, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, за такий самий період перевищує дванадцять мільйонів гривень додатково надають форму №3 «Звіт про рух грошових коштів», форму №4 «Звіт про власний капітал», форму №5 «Примітки до річної фінансової звітності».
Граничний термін подання декларації №857, що використовують базовий звітний (податковий) період календарний квартал закінчився 09.02.2016 .
Граничний термін подання декларації №857, що використовують базовий звітний (податковий) період календарний рік – 29.02.2016 .

До уваги суб’єктів господарювання, які здійснюють реалізацію пального!

Нагадуємо, що, згідно Закону України від 24.12.2015 №909-VШ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» з 01.03.2016 передбачено запровадження системи електронного адміністрування реалізації пального та введення акцизної накладної як обов’язкового електронного документа, який складатиметься при здійсненні всіх операцій з реалізації пального на внутрішньому ринку.
Відповідно до підпункту 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 Податкового кодексу України з урахуванням змін, внесених Законом №909, особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб – підприємців до початку здійснення реалізації пального.
Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніжза три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви про реєстраціюплатника акцизного податку з реалізації пального.
Крім цього, особа, що здійснює реалізацію пального, повинна не пізніше 20 березня 2016 року подати до контролюючого органу за основним місцем обліку акт інвентаризації обсягів залишку пального.
Звертаємо увагу, що відповідно до пункту 117.3 статті 117 Кодексу здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку у встановленому порядку, тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців у розмірі 100 відсотків вартості реалізованого пального.
Повідомляємо, що Державною фіскальною службою України на офіційному веб-порталі (sfs.gov.ua) у підрозділі «Проекти регуляторних актів» – «2016 рік» розділу «Регуляторна політика», розміщеного на головній сторінці у розділі «Діяльність», оприлюднено проекти нормативно-правових актів щодо впровадження та функціонування системи електронного адміністрування реалізації пального та порядку ведення Єдиного реєстру акцизних накладних, які на даний час проходять процедуру реєстрації та затвердження у відповідних органах.

За якими ставками справляється земельний податок?

Відповідно до підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 та підпункту 265.1.3 пункту 265.1 статті. 265 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями плата за землю у складі податку на майно належить до місцевих податків.
Згідно з пунктом 12.3 статті 12 Кодексу сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.
Рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом (підпункт 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Кодексу).
У разі, якщо сільська, селищна, міська рада або рада об’єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов’язковими згідно з нормами Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю (підпункт 12.3.5 пункту 12.3 статті 12 Кодексу).
Статтею 274 Кодексу встановлені ставки земельного податку за земельніділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження).
Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3% від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь та земель загального користування – не більше 1% від їх нормативної грошової оцінки (пункт 274.1 статті 274 Кодексу).
Ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12% від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності) (пункт 274.2 статті 274 Кодексу).
Статтею 277 Кодексу встановлені ставки земельного податку за земельні ділянки,розташовані за межами населених пунктів, нормативну грошовуоцінку яких не проведено.
Ставка податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, встановлюється у розмірі не більше 5% від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області (пункт 277.1 статті 277 Кодексу).
Відповідне питання – відповідь розміщене у підкатегорії 112.03 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

З 01.01.2016 змінено базу оподаткування акцизного податку тютюнових виробів

Законом України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році” (далі – Закон № 909) внесено зміни до Податкового кодексу України, а саме до адміністрування акцизного податку платників акцизного податку – виробників та імпортерів тютюнової продукції.
Відповідно до ст. 214 ПКУ у разі обчислення податку із застосуванням адвалорних ставок базою оподаткування є вартість реалізованого товару (продукції), виробленого на митній території України та/або ввезеного на митну територію України, за встановленими виробником та/або імпортером максимальними роздрібними цінами з урахуванням податку на додану вартість та акцизного податку.
Також, внесено зміни до ст. 213 ПКУ, зокрема п. 213.3 “операції з підакцизними товарами, які звільняються від оподаткування”, доповнено новим пп. 213.3.12 в частині операцій з реалізації відходів тютюнової сировини за умови документального підтвердження їх утворення та подальшого знищення або утилізації.
Зазначені норми ПКУ діють з 01 січня 2016 року і повинні бути враховані при декларуванні акцизного податку за січень 2016 року.
Відповідні зміни до декларації акцизного податку, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 “Про затвердження форми декларації акцизного податку, Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку” (далі – наказ № 14), знаходяться в стадії затвердження.
До запровадження нових форм звітності виробники та імпортери тютюнових виробів, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів та відповідно до пп. 212.1.1, 212.1.2 п. 212.1 ст. 212 ПКУ є платниками акцизного податку, подають декларацію за формами, затвердженими наказом № 14. Однак при розрахунку суми акцизного податку у додатку 2 до декларації акцизного податку у колонці 5 “Максимальна роздрібна ціна (далі – МРЦ) без ПДВ та з урахуванням акцизного податку” мають вказувати МРЦ із урахуванням податку на додану вартість та акцизного податку. Щодо операцій з підакцизними товарами, які звільняються від оподаткування згідно з пп. 213.3.12 п. 213.3 ст. 213 ПКУ, то такі операції повинні зазначатися у додатках 1 (колонка 15) та 4 (колонка 9) до декларації, а також переноситись до графи Б12 декларації акцизного податку.

Щодо терміну сплати військового збору фізичною особою – резидентом з доходів, які підлягають річному декларуванню

Відповідно до п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ, зокрема фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розд. XX ПКУ).
Так, п. 163.1 ст. 163 ПКУ передбачено, що об’єктом оподаткування резидента є, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Згідно з п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ для податку на доходи фізичних осіб, за ставкою, визначеною п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ (1,5 відсотка від об’єкта оподаткування).
Платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів (п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПКУ).
Особою, яка не є податковим агентом, вважається нерезидент або фізична особа, яка не має статусу суб’єкта підприємницької діяльності або не є особою, яка перебуває на обліку у контролюючих органах як особа, що провадить незалежну професійну діяльність (п.п. 168.2.2 п. 168.2 ст. 168 ПКУ).
При цьому, згідно з п. 179.7 ст. 179 ПКУ фізична особа зобов’язана самостійно до 01 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.
Таким чином, фізична особа, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, зобов’язана самостійно до 01 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму військового збору, зазначену в поданій нею податковій декларації, подання якої є обов’язковою.

З 01.01.2016 року змінено базу оподаткування ПДВ для операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг

База оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів).
З 01.01.2016 року при здійсненні операцій із постачання самостійно виготовлених товарів/послуг база оподаткування ПДВ не може бути нижче звичайних цін.
Раніше база оподаткування з операцій постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не могла бути нижче їх собівартості.
Звичайна ціна – це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено Податковим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими.
Зазначена норма визначена пп. 14.1.71 ст. 14 та п.188.1 ст. 188 Податкового кодексу України (зі змінами внесеними Законом України від 24.12.15 № 909-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році»).

Щомісячні авансові внески з податку на прибуток підприємств не справляються та не підлягають розрахунку у декларації

Верховною Радою України прийнято Закон України від 24.12.2015 №909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», положення якого у частині справляння податку на прибуток підприємств набрали чинності 01.01.2016.
Відповідно до змін, внесених Законом №909 до Податкового кодексу, з 01.01.2016 щомісячні авансові внески з податку на прибуток підприємств не справляються та не підлягають розрахунку у декларації.
При цьому, об’єкт оподаткування визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу (пункт 134.1 статті 134 Кодексу).

Змінено підстави для анулювання реєстрації платника ПДВ

Законом України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII внесено зміни до Податкового кодексу України, зокрема, в частині виключення з реєстру платників податку на додану вартість.
Так, виключено норму, за якою анулювання реєстрації платників ПДВ відбувалось за наявності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців запису про відсутність суб’єкта господарювання за його місцезнаходженням (місцем проживання) або запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.
Починаючи з 1 січня 2016 року, анулювання реєстрації платника ПДВ відбувається у разі якщо:
– будь-яка особа, зареєстрована як платник податку протягом попередніх 12 місяців, подала заяву про анулювання реєстрації, якщо загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була меншою ніж 1000000 гривень;
– будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, прийняла рішення про припинення та затвердила ліквідаційний баланс, передавальний акт або розподільчий баланс;
– будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати ПДВ;
– особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з ПДВ та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов’язання чи податкового кредиту;
– установчі документи будь-якої особи, зареєстрованої як платник податку, визнані рішенням суду недійсними;
– господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи – банкрута;
– платник податку ліквідується за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб’єкта господарювання) або особу звільнено від сплати податку чи її податкову реєстрацію анульовано (скасовано, визнано недійсною) за рішенням суду;
– фізособа, зареєстрована як платник податку, померла, її оголошено померлою, визнано недієздатною або безвісно відсутньою, обмежено її цивільну дієздатність;
– припинено дію договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції або закінчився строк, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку.

Особливості заповнення податкової накладної за новою формою

Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську повідомляє, що Міністерство фінансів України своїм наказом від 31.12.2015 року №1307 затвердило нову форму податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної. Оскільки документ було опубліковано в «Офіційному віснику України» №10 за 12.02.2016 року, то нову форму податкової накладної потрібно буде застосовувати з 1 квітня поточного року.
Стисло про зміни, яких зазнали податкова накладна та порядок її заповнення:
У шапці податкової накладної прибрали зайві поля. Залишилися тільки ті з них, які належать до обов’язкових реквізитів.
Таблична частина складається з розділів А та Б. У рядках розділу А, серед іншого, зазначаються суми ПДВ за ставками 20% та 7%, обсяги постачання в розрізі ставок, а також обсяги звільнених операцій.
У табличній частині з’явилась нова графа 8 «Код ставки ПДВ». Для її заповнення передбачені коди:
– 20 – для операцій, що обкладаються 20%-вим податком;
– 7 – для операцій із 7% ПДВ;
– 901 – експортні операції (ставка ПДВ – 0%);
-902 – постачання за ставкою 0% на митній території України товарів/послуг;
-903 – для звільнених від ПДВ постачань.
У графі 9 «Код пільги» зазначають код відповідної пільги з ПДВ згідно з Довідником податкових пільг, що є втратами доходів бюджету, або Довідником інших податкових пільг. При цьому виноску 3 під табличною частиною податкової накладної заповнюються лише в тому випадку, коли Довідник не містить коду для пільги (звільнення).
Прописані правила оформлення зведеної податкової накладної під час нарахування компенсуючи податкових зобов’язань за підпунктом 198.5 Податкового кодексу України. У таких зведених податкових накладних потрібно вказувати умовний ІПН покупця «600000000000» та робити помітку «Х» у верхньому лівому полі із вказуванням відповідного типу причини.

Тримати депозити – на 2 % вигідніше

З 1 січня 2016 року банки та кредитні спілки із сум процентів, нарахованих на суму банківських рахунків, утримують податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18 % та перераховують суми податку до бюджету. Податок нараховується за податковий (звітний) місяць на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків платників (вкладників).
Відповідно до п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ, податкові агенти, які нараховують такі доходи у вигляді процентів, зобов’язані подати податковий розрахунок та вказати загальну суму утриманого податку
Нагадаємо: Також, податкові агенти утримують та перераховують 1,5% військового збору. Суми податку перераховуються до бюджету у термін не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.

Про обробку декларацій екологічного податку

Державна фіскальна служба України, керуючись п.п. 7 п. 5 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 236, надає роз’яснення щодо обробки поданих платниками податків до контролюючих органів податкових декларацій екологічного податку.
Форма Податкової декларації, затверджена наказом Мінфіну від 17.08.2015 № 715, передбачає можливість подання до контролюючого органу у складі Податкової декларації необхідної кількості додатків для кожного виду забруднення та окремого коду органу місцевого самоврядування за КОАТУУ, що відповідають територіям адміністративно-територіальних одиниць на яких знаходяться стаціонарні джерела забруднення або спеціально відведені для розміщення відходів місця чи об’єкти (далі – Об’єкт оподаткування).
Проте відповідно до п.п. 250.10.1 п. 250.10 ст. 250 Податкового кодексу України у разі, якщо платник податку має кілька Об’єктів оподаткування у межах кількох населених пунктів (сіл, селищ або міст) або за їх межами (коди згідно з Класифікатором об’єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ) різні), такий платник податку зобов’язаний подати до відповідного контролюючого органу за місцем розташування Об’єкта оподаткування податкову декларацію щодо кожного Об’єкта оподаткування окремо.
З метою забезпечення відображення в інтегрованих картках платників податків задекларованих окремими Податковими деклараціями сум екологічного податку за IV квартал 2015 року за різні Об’єкти оподаткування, зобов’язуємо підрозділи, відповідальні за адміністрування екологічного податку, провести аналіз поданих платниками Податкових декларацій, що збережені в центральній базі даних, та за результатами сформувати перелік Податкових декларацій, яким необхідно скасувати ознаку «Історія подання». Зазначену інформацію службовою запискою надати підрозділу, відповідальному за приймання та обробку звітності, для здійснення такої операції.
З метою зменшення кількості поданих Податкових декларацій пропонуємо рекомендувати платникам екологічного податку подавати до контролюючого органу одну Податкову декларацію, до якої додавати необхідну кількість окремих додатків щодо кожного Об’єкта оподаткування.

Декларування податку на прибуток за 2015 рік із врахуванням змін до Податкового Кодексу

Відповідно до змін, внесених Законом № 909-УІІІ до Податкового кодексу України, з 01.01.2016 щомісячні авансові внески з податку на прибуток підприємств не справляються та не підлягають розрахунку у декларації.
При цьому об’єкт оподаткування визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу (п. 134.1 ст.134 Кодексу).
Згідно з п. 137.4. ст. 137 Кодексу податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, крім:
виробників сільськогосподарської продукції, визначеної статтею 209 цього Кодексу, які можуть обрати річний податковий (звітний) період, який починається з 1 липня поточного звітного року і закінчується 30 червня наступного звітного року. (п.п. 137.4.1. п. 137.4. ст. 137 Кодексу);
у разі якщо особа ставиться на облік контролюючим органом як платник податку протягом податкового (звітного) періоду, перший податковий (звітний) період розпочинається з дати, на яку припадає початок такого обліку, і закінчується останнім календарним днем такого податкового (звітного) періоду (п.п.137.4.2. п. 137.4. ст. 137 Кодексу);
якщо платник податку ліквідується (у тому числі до закінчення першого податкового (звітного) періоду), останнім податковим (звітним) періодом вважається період, на який припадає дата ліквідації (п.п. 137.4.3. п. 137.4. ст. 137 Кодексу).
Річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податку:
а) gлатників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;
б) виробників сільськогосподарської продукції;
в) платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 мільйонів гривень. При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи (п. 137.5. ст. 137 Кодексу).
Враховуючи зазначене вище, для платників, які протягом 2015 року звітували поквартально (перше півріччя, три квартали звітного (податкового) року), податкова декларація за звітний (податковий) 2015 рік подається до 9 лютого 2016 року (граничний термін сплати – 19 лютого 2016 року).
Для платників податків, у яких відповідно до Кодексу податковим (звітним) періодом є календарний рік податкова декларація за звітний (податковий) 2015 рік подається до 29 лютого 2016 року (граничний термін сплати – 10 березня 2016 року).
Звертаємо увагу, що згідно вимог пункту 46.2 статті 46 розділу II Кодексу разом з податковою декларацією з податку на прибуток необхідно подати фінансову звітність.

Податкова реформа: основні зміни щодо справляння ПДВ

Скасовано звільнення від податку на додану вартість для операцій із постачання зернових та технічних культур, тобто з 1 січня операції із зерновими та технічними культурами обкладають ПДВ у загальному порядку.
Відмінено таку причину анулювання реєстрації платників ПДВ, як присвоєння стану «9», тобто через «відсутність» за податковою адресою.
Уточнено базу нарахування ПДВ у випадку поставки власної продукції, послуг, які надаються самостійно. Відтепер договірна ціна на них порівнюватиметься не з їх собівартістю, а із звичайною ціною. Так, звичайні ціни для товаровиробників-платників ПДВ повертаються, і для їх визначення слід буде користуватися правилами пп. 14.1.71 ПКУ.
Статтею 200 передбачено формування двох реєстрів на відшкодування ПДВ: для платників, що відповідають критеріям, визначеним для автоматичного відшкодування сум податку; для решти платників.
З метою забезпечення прозорості функціонування таких реєстрів додано дві позиції – пп. 200.7.2 і 200.7.3. Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюватиметься в хронологічному порядку відповідно до черговості внесення заяв до кожного відповідного Реєстру. У свою чергу, Державна фіскальна служба щодня публікуватиме на своєму сайті реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Відповідно до п. 1 Прикінцевих положень норма щодо запровадження реєстрів набирає чинності з 1 лютого 2016 р.
Змінено перерозподіл сум ПДВ для аграріїв (п. 2 ст. 209):
– за операціями із зерновими і технічними культурами – 85% до держбюджету 15% на спецрахунки; за операціями з продукцією тваринництва – 20% до держбюджету, 80% на спецрахунки; за іншими операціями з сільськогосподарськими товарами/послугами – 50х50%.

Напишіть відгук