Кодексом законів про працю України в п.4 ст.40 передбачена можливість роботодавця здійснити звільнення за прогул будь-якого працівника. В самому Кодексі немає точних роз’яснень, що ж є поважна причина і як її довести, а тому на практиці подібні звільнення часто відміняються судом і працівника поновлюють на роботі.
Знання порядку звільнення за прогул є важливим для роботодавців, адже дозволить захистити їм власні інтереси без оскаржень. Розберемося детальніше.
У своїй постанові Пленум Верховного Суду України пише, що прогулом є відсутність працівника на роботі як впродовж всього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно за весь день. Обов’язковою умовою прогулу є відсутність яких-небудь поважних причин.
Що є поважною причиною?
Виклик співробітника в органи прокуратури, правоохоронні органи і суд. Такий виклик підтверджується документами.
Хвороба або фізичне погіршення здоров’я, яке може бути підтверджене як лікарняним листом, довідкою, так і свідченнями свідків.
Відміна рейсу, відсутність альтернативного транспорту, катастрофи і стихійні катаклізми.
Коли працівник не виходить на роботу через незаконне переведення.
Використання працівником вихідних днів, коли роботодавець всупереч законодавству відмовляє в їх наданні.
Порятунок інших людей, майна.
Слід зауважити, що судова практика переважно стоїть на боці працівника і часто відновлює його на роботі. Тому керівникові варто розумно підходити до питання того, чи є відсутність працівника прогулом у кожному конкретному випадку.
У будь-якому разі, такі аргументи як: перебування в медвитверезнику, самовільне використання відпустки або відгулу без узгодження з керівництвом або просто відмова від дачі яких-небудь пояснень – повинні трактуватися як неповажні причини.
“З наказом про звільнення за прогул працівник повинен ознайомитися і поставити на ньому власний підпис”
1) В першу чергу, необхідно письмово зафіксувати відсутність працівника і скласти “Акт відсутності працівника на місці”.
Акт оформлюється в довільній формі, в якості підстав можуть слугувати як доповідна записка колег, начальника відділу, відсутність пропускного талона або запису в книзі обліку.
2) Далі слід з’ясувати справжню причину відсутності співробітника.
Робиться це або через засоби зв’язку, або шляхом навідування до працівника додому.
Роботодавець має право зі свого співробітника вимагати письмового пояснення і виправдувальні документи.
3) Після отримання всіх доказів відсутності працівника, керівник самостійно вирішує чи звільняти його, чи ні.
Звільнення за прогул оформлюється наказом письмово, з яким співробітник повинен ознайомитися особисто і поставити підпис.
У разі, якщо працівникові була винесена догана, то подальше його звільнення буде незаконно!
Згідно з трудовим законодавством на працівника може бути накладений лише один вид дисциплінарного стягнення впродовж місяця з дня виявлення прогулу.
Крім того, бувають ситуації, коли фактично працівник знаходився на роботі або за своїм робочим місцем, проте до своїх обов’язків не приступив. Ця поведінка не може бути кваліфікована як прогул.
І наостанок: у разі, якщо співробітник, що звільняється за прогул, має невикористану щорічну відпустку, роботодавець в такому разі зобов’язаний виплатити йому грошову компенсацію.