Органами Державної казначейської служби України відкрито нові рахунки для зарахування платежів до державного та місцевих бюджетів, які діятимуть з 8 лютого 2016 року. Така зміна проводиться відповідно до вимог Бюджетного та Податкового кодексів України, Закону України „Про Державний бюджет України на 2016 рік” та наказу Міністерства фінансів України від 14.01.11 №11 «Про бюджетну класифікацію та її запровадження».
Зокрема, введено нові коди Бюджетної класифікації з податку на додану вартість сільськогосподарських підприємств та відповідно відкрито бюджетні рахунки для зарахування надходжень за цими видами платежів.
|
Назва платежу |
Код Бюджетної класифікації |
Рахунок |
| Податок на додану вартість сільськогосподарських підприємств за операціями з сільськогосподарськими товарами/послугами (крім операцій із зерновими і технічними культурами та операцій з продукцією тваринництва) |
14060900 |
31110151700002 |
| Податок на додану вартість сільськогосподарських підприємств за операціями із зерновими і технічними культурами |
14061000 |
31113169700002 |
| Податок на додану вартість сільськогосподарських підприємств за операціями з продукцією тваринництва |
14061100 |
31112171700002 |
Також змінюється код Бюджетної класифікації з податку на додану вартість, зокрема:
|
Код Бюджетної класифікації |
Назва платежу |
|
|
2015 рік |
2016 рік |
|
|
14010100 |
14060100 |
Податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) |
|
14010200 |
14060200 |
Бюджетне відшкодування податку на додану вартість |
|
14010500 |
14060400 |
Податок на додану вартість із імпортованих на територію України робіт, послуг |
|
14010600 |
14060500 |
Надходження від підприємств податку на додану вартість по операціях, пов’язаних з виконанням інноваційних проектів |
|
14010300 (митниця) |
14070100 (митниця) |
Податок на додану вартість з ввезених на територію України товарів |
Зазнали змін коди Бюджетної класифікації та бюджетні рахунки для сплати грошових зобов’язань по рентній платі за нафту, природний газ та газовий конденсат, що видобуваються в Україні, нараховані до 1.01. 2013 року.
Перелік рахунків для зарахування надходжень до державного та місцевих бюджетів розміщено на офіційному порталі Територіальних органів ДФС в Івано-Франківській області в розділі «Бюджетні рахунки».
Звітність з ПДВ за січень – за новою формою
ДФС України у листі від 02.02.2016р. № 3240/7/99-99-19-03-00-17 повідомила про те, що податкова звітність з податку на додану вартість, починаючи із звітного періоду січень 2016 року (останній термін подання – 22 лютого п.р.) подається в електронному вигляді усіма платниками ПДВ, у яких податковий період дорівнює календарному місяцю, за новими формами, які затверджені Міністерством фінансів України наказом від 28.01.2016р. №21.
Наказ № 21 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за № 159/28289 та опубліковано в офіційному виданні “Урядовий кур’єр” 30 січня 2016 року.
Змінено вимоги набуття статусу неприбуткових організацій для ОСББ
Вимоги для об’єднань та асоціацій об’єднань співвласників багатоквартирних будинків з метою визначення їх неприбутковими організаціями зазнали змін з 1 січня 2016 року.
Такі зміни для ОСББ внесені Законом України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році».
Об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків можуть бути неприбутковими організаціями при дотриманні вимог п. 133.4 Податкового кодексу України та включення їх до Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Відтак, до абзацу четвертого підпункту 133.4.1 пункту 133.4 статті 134 ПКУ внесено доповнення, відповідно до якого вимоги щодо передбачення установчими документами передачі активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення) не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків.
Неприбуткові підприємства, установи та організації, які не привели свої установчі документи у відповідність із нормами пункту 133.4 статті 133 ПКУ, після 1 січня 2017 року виключаються контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Звертаємо увагу, що за 2015 рік неприбуткові підприємства, установи та організації подають Звіт про використання коштів неприбуткових установ та організацій, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів від 27.01.2014 № 85. Звітність подається у строки, передбачені для подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств, тобто не пізніше 29 лютого 2016 року.
При цьому у разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених ПКУ, вона втрачає статус неприбутковості, сплачує податок на прибуток та щоквартально звітує до контролюючого органу.
Роздрібний продаж пального: як нарахувати акциз та скласти декларацію
З 1 січня 2016 року відповідно до Закону України від 24.12.2015р. № 909 “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році” для платників акцизного податку – суб’єктів господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію пального, установлено специфічну ставку – 0,042 євро за кожний літр реалізованого (відпущеного) товару.
Акциз з товарів, реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі, на які встановлені ставки податку в іноземній валюті, сплачується у національній валюті і розраховується за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на двадцятий день місяця, що передує кварталу, в якому здійснюється реалізація товару (продукції), і залишається незмінним протягом звітного кварталу.
Тобто, для розрахунку акцизного податку з роздрібної торгівлі пальним у першому кварталі 2016 року необхідно застосовувати курс євро, встановлений НБУ на 20 грудня 2015 року. За даними НБУ на 20.12.201р. 1є = 25,462988 грн., відповідно для першого кварталу 2016 року ставка акцизного податку у гривнях за один літр реалізованого (відпущеного) пального дорівнюватиме – 0,042 євро х 25,462988 грн.
Враховуючи, що зазначені норми набрали чинності з 1 січня 2016 року, а базовий податковий період для сплати податку відповідає календарному місяцю, обов’язок задекларувати та сплатити податкове зобов’язання за новими правилами виникає у платників починаючи з січня 2016 року.
Відтак, не пізніше 22 лютого поточного року платники акцизного податку – суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію пального, повинні подати декларацію акцизного податку, в якій відобразити податкові зобов’язання, розраховані відповідно до обсягів реалізованого (відпущеного) пального за ставкою 0,042 євро за кожний літр реалізованого (відпущеного) пального.
З метою однакового підходу до обчислення податкового зобов’язання з роздрібного продажу пального (до запровадження нових форм звітності), ДФС України у листі від 03.02.2016р. № 3495/7/99-99-19-03-03-17 рекомендує використовувати відповідну формулу розрахунку.
Рекомендації щодо складання Розрахунку рентної плати за спеціальне використання води
Розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води до Податкової декларації з рентної плати, форму якої затверджено наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015р. №719, заповнюється платниками, які використовують обсяги води, отримані шляхом забору води з водних об’єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні користувачі), та використовують воду для потреб рибництва.
У р.4 Розрахунку інформацію щодо дозволу на спеціальне водокористування, зокрема, дату видачі та термін дії дозволу, зазначають лише первинні водокористувачі.
Для кожного типу водного об’єкта відповідно до додатка 16 до Декларації складається окремий Розрахунок.
При заповненні р.6 Розрахунку платники використовують довідкову інформацію відповідно до додатка 16 до Декларації – Кодифікацію водних об’єктів за типом водного об’єкта та напрямом використання води, згідно з розділом IX Податкового кодексу України.
Платники, які видобувають та/або споживають обсяги води із підземних водних об’єктів, у тому числі джерел, що згідно із законодавством віднесено до водних об’єктів загальнодержавного значення, а також провадять або не провадять господарську діяльність із транспортування та/або постачання обсягів таких вод з підземних водних об’єктів загальнодержавного значення споживачам, у р. 6 Розрахунку зазначають код “1.1.1”.
Платники, які видобувають та/або споживають обсяги води із поверхневих водних об’єктів, що згідно із законодавством віднесено до водних об’єктів загальнодержавного значення, а також провадять або не провадять господарську діяльність з транспортування та/або постачання обсягів таких вод з поверхневих водних об’єктів загальнодержавного значення споживачам, у р. 6 Розрахунку зазначають код “1.3.1”.
Платники, які видобувають та/або споживають обсяги води як із поверхневих, так і підземних водних об’єктів, що згідно із законодавством віднесено до водних об’єктів загальнодержавного значення, а також провадять або не провадять господарську діяльність з транспортування та/або постачання обсягів таких вод із змішаних джерел водопостачання загальнодержавного значення споживачам, керуючись п. 255.10 ст. 255 Кодексу, складають два окремих Розрахунки (за джерелами походження обсягів води) із зазначенням у р. 6 кодів:
“1.1.1” – у частині обсягів води, що видобута із підземних водних об’єктів загальнодержавного значення або обсягів, що визначаються як частка підземних вод у загальному обсязі спожитих вод із змішаних джерел водопостачання загальнодержавного значення, де частка підземних вод визначається у технічній документації первинного водокористувача;
“1.3.1” – у частині обсягів води, що видобута із поверхневих водних об’єктів загальнодержавного значення або обсягів, що визначаються як частка поверхневих вод у загальному обсязі спожитих вод із змішаних джерел водопостачання загальнодержавного значення, де частка підземних вод визначається у технічній документації первинного водокористувача.
Для аналогічного випадку у разі використання платниками водних об’єктів місцевого значення у р. 6 Розрахунку відповідно зазначаються коди “1.2.1” та “1.3.2”.
При цьому платники, які видобувають та/або споживають обсяги води із змішаних джерел водопостачання, при обчислені податкових зобов’язань із рентної плати за спеціальне використання води застосовують ставки рентної плати, встановлені для джерел, з яких формуються змішані джерела відповідно до пп. 255.5.1 – 255.5.2 п. 255.5 ст. 255 Податкового кодексу.
Платники, які використовують воду, яка входить виключно до складу напоїв із змішаних джерел водопостачання загальнодержавного значення, складають два окремих Розрахунки. При цьому у р. 6 Розрахунку зазначають як для обсягів води, що видобута із підземних водних об’єктів, так і води, що вилучена із поверхневих водних об’єктів, код “2.1.1” та застосовують ставки рентної плати, визначені у пп. 255.5.6 п. 255.5 ст. 255 Кодексу. Для аналогічного випадку у разі використання платниками водних об’єктів місцевого значення використовується код “2.2.1”.
До уваги платників єдиного внеску: правильно заповнюємо звітність!
Граничний термін надання звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів (форма №Д4) за січень 2016 року – 22.02.2016.
З 01.01.2016 набрав чинності Закон України від 24.12.2015 №909-VIIІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» (далі – Закон № 909), яким, зокрема, внесено зміни до Закону України від 08.07.2010 №2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464).
Відповідно до внесених змін єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для платників, зазначених у статті 4 Закону №2464, встановлюється у розмірі 22% визначеної статтею 7 Закону №2464 бази нарахування єдиного внеску (частина 5 статті 8 Закону №2464).
Крім того, починаючи зі звітного періоду січня 2016 року, утримання єдиного внеску із нарахованого доходу застрахованих осіб скасовано.
До затвердження нової форми необхідно подавати Звіт до органів ДФС, як за звітні періоди 2016 року, так і за попередні звітні періоди до 2016 року (несвоєчасно подані) за формою згідно з додатком 4, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23.04.2015 за №460/26905).
Особливості та порядок заповнення Звіту за січень 2016 року (до затвердження нової форми) викладено у листі Державної фіскальної служби України від 28.01.2016 №2844/7/99-99-17-03-01-17 «Про надання роз’яснення», який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням:http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/66229.html
З 01.01.2016 змінено порядок визначення бази оподаткування операцій у разі постачання самостійно виготовлених товарів/послуг
Законом України від 24.12.2015 №909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» (далі – Закон №909) внесені зміни до Податкового кодексу України (далі – Кодекс), зокрема, у частині нарахування податку на додану вартість (далі – ПДВ).
З 01.01.2016 внесено зміни до пункту 188.1 статті 188 розділу V Кодексу, згідно з якими база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовленихтоварів/послуг не може бути нижче звичайних цін.
До 01.01.2016 база оподаткування операцій з постачання таких товарів/послуг визначалася не нижче їх собівартості.
З 01.01.2016 внесено зміни до реєстрації платників ПДВ
Законом України від 24.12.2015 №909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» (далі – Закон №909) внесені зміни до Податкового кодексу України, зокрема, у частині реєстрації платників податку на додану вартість, які набрали чинності з 01.01.2016.
Законом №909 скорочено перелік підстав для анулювання реєстрації платника податку, а саме – виключено підпункт «ж» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу.
З урахуванням зазначеного, з 01.01.2016 не може бути анульована реєстрація платника ПДВ виключно у зв’язку з тим, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.
Право громадян на податкову знижку
З початку 2016 року триває кампанія декларування доходів, отриманих громадянами у 2015 році.
Громадяни, які згідно з нормами Податкового кодексу України з внесеними змінами та доповненнями зобов’язані надати декларацію про майновий стан і доходи за 2015 рік, надають її до 01.05.2016.
Метою декларування доходів фізичних осіб – платників податків є не лише сплата податку на доходи фізичних осіб до бюджету, а й повернення платникам сум податку, надмірно сплаченого з їх заробітної плати у минулому податковому 2015 році.
Повернути частину податку, сплаченого громадянами із заробітної плати, можна, зокрема, у разі реалізації ними права на податкову знижку.
Згідно з положеннями статті 166 Кодексу платники податку мають право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.
Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Кодексом.
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема: квитанціями; платіжними дорученнями; фіскальними або товарними чеками; прибутковими касовими ордерами; меморіальними ордерами тощо.
Крім того, понесені витрати підтверджуються копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача).
У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).
Громадянам, які бажають реалізувати право на податкову знижку за результатами 2015 року,необхідно заповнити та подати декларацію по 31.12.2016 включно, тобто на протязі усього 2016 року.
Декларація надається фізичними особами – платниками податку до податкової інспекції за місцем свого проживання за новою формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 №859.
Змінено частку для сплати єдиного внеску, що підлягає контролю банками
Пунктом 2 Порядку прийняття банками на виконання розрахункових документів на виплату заробітної плати, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.09.2013 за №1602/24134, передбачено, що банки приймають від платників єдиного внеску грошові чеки, платіжні доручення та інші розрахункові документи на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати, на які відповідно до Закону України від 08.07.2010 №2464 “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” нараховується єдиний внесок, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання платником єдиного внеску розрахункових документів (документів на переказ готівки) про перерахування коштів для сплати сум єдиного внеску. Суми, сплачені за цими документами, повинні складати не менше 1/3 суми коштів для виплати заробітної плати, зазначеної в грошових чеках, платіжних дорученнях та інших розрахункових документах.
Оскільки Законом України від 24.12.2015 №909-VIII “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році” передбачено, що починаючи з 1 січня п.р., єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування встановлено у розмірі 22% до бази нарахування, визначеної статтею 7 Закону №2464, то до приведення Порядку у відповідність до законодавства запропоновано Національному банку України погоджувати сплату єдиного внеску, яка має становити 1/5 суми коштів для виплати заробітної плати, зазначеної в грошових чеках, платіжних дорученнях та інших розрахункових документах, та підтверджувати додаток 1 до Порядку з приміткою “Погоджено відповідно до встановленого з 01.01.2016 Законом України від 08 липня 2010 року №2464 “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” розміру єдиного внеску”. (Лист ДФС України від 15.01.2016 р. №1259/7/99-99-17-03-01-17).
У 2016 році встановлені нові штрафи, пов’язані із запровадженням акцизної накладної та електронного адміністрування реалізації пального
Законом України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році” встановлено нові штрафи, пов’язані із запровадженням акцизної накладної та електронного адміністрування реалізації пального (стаття 1202 Податкового кодексу України):
за порушення платниками акцизного податку граничних термінів реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних – від 2,0 до 40,0 відсотків суми акцизного податку;
за відсутність з вини платника акцизного податку реєстрації акцизної накладної в Єдиному реєстрі акцизних накладних/розрахунку коригування протягом більш як 120 календарних днів після дати, на яку платник податку зобов’язаний скласти акцизну накладну/розрахунок коригування, – 50,0 відсотків суми акцизного податку.
Така відповідальність не застосовується при порушенні термінів реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних, складених у перехідний період – з 1 березня 2016 року до 1 квітня 2016 року (Лист ДФС України від 26.01.2016 №2476/7/99-99-21-05-17).
Декларування-2016: оподаткування доходів, отриманих нерезидентами
Доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів – 18% (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами цього розділу для нерезидентів).
У разі якщо доходи з джерелом їх походження в Україні виплачуються нерезиденту іншим нерезидентом, то вони мають зараховуватися на рахунок, відкритий таким нерезидентом у банку-резиденті, режим якого встановлюється Національним банком України. При цьому такий банк-резидент вважається податковим агентом під час проведення будь-яких видаткових операцій з такого рахунка.
У разі виплати нерезидентом таких доходів іншому нерезиденту готівкою або в негрошовій формі нерезидент – отримувач такого доходу зобов’язаний самостійно нарахувати та сплатити (перерахувати) податок до бюджету протягом 20 календарних днів після отримання таких доходів, але не пізніше закінчення строку його перебування в Україні.
Порядок виконання норм цього підпункту визначається Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.
У разі якщо доходи з джерелом їх походження в Україні виплачуються нерезиденту резидентом – юридичною або самозайнятою фізичною особою, такий резидент вважається податковим агентом нерезидента щодо таких доходів. Під час укладення договору з нерезидентом, умови якого передбачають отримання таким нерезидентом доходу з джерелом його походження в Україні, резидент зобов’язаний зазначити в договорі ставку податку, що буде застосована до таких доходів.
За результатами звітного податкового року, в якому іноземець набув статусу резидента України, він має подати річну податкову декларацію, в якій зазначає доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи.
Оподаткування доходів нерезидентів від участі в гастрольних заходах
Гастрольними заходами визначаються видовищні заходи (концерти, вистави, циркові, лекційно-концертні, розважальні програми, творчі вечори, виступи пересувних циркових колективів, пересувні механізовані атракціони типу “Луна-парк” тощо) за участю закладів культури (підприємств, установ чи організацій), у тому числі самостійних професійних колективів та виконавців сольних концертів.
Дія цього підпункту не поширюється на благодійні гастрольні заходи, що проводяться відповідно до законодавства України.
Оподаткування доходів нерезидентів від участі в гастрольних заходах здійснюється податковими агентами на загальних підставах, визначених цим розділом.
До податкових агентів учасників гастрольних заходів прирівнюються суб’єкти господарювання – концертні майданчики, з якими безпосередньо укладаються договори оренди на провадження гастрольного заходу. Суб’єкти господарювання – концертні майданчики виконують функції податкових агентів в частині перевірки повноти та своєчасності сплати податку іноземними учасниками гастрольних заходів (їх представником) або самостійно сплачують податок за відповідним договором з таким учасником (його представником) до бюджету за місцем розташування таких концертних майданчиків.
Порядок оподаткування виграшів та призів
Податковим агентом платника податку під час нарахування (виплати, надання) на його користь доходу у вигляді виграшів (призів) у лотерею чи в інші розіграші, у букмекерському парі, у парі тоталізатора, призів та виграшів у грошовій формі, одержаних за перемогу та/або участь в аматорських спортивних змаганнях, у тому числі у більярдному спорті, є особа, яка здійснює таке нарахування (виплату).
Податковим агентом – оператором лотереї у строки, визначені цим Кодексом для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума податку, нарахованого за ставкою 18%. із загальної суми виграшів (призів), виплачених за податковий (звітний) місяць гравцям у лотерею.
Податкові агенти – оператори лотереї у податковому розрахунку, подання якого передбачено підпунктом “б” пункту 176.2 статті 176 цього Кодексу, відображають загальну суму нарахованих (виплачених) у звітному податковому періоді доходів у вигляді виграшів (призів) та загальну суму утриманого з них податку. При цьому у податковому розрахунку не зазначається інформація про суми окремого виграшу, суми нарахованого на нього податку, а також відомості про фізичну особу – платника податку, яка одержала дохід у вигляді виграшу (призу).
Оподаткування доходів у вигляді виграшів та призів, інших, ніж виграш (приз) у лотерею, здійснюється у загальному порядку, встановленому цим Кодексом для доходів, що остаточно оподатковуються під час їх нарахування, за ставкою 18%.
Під час нарахування (виплати) доходів у вигляді виграшів у лотерею або в інших розіграшах, які передбачають попереднє придбання платником податку права на участь у таких лотереях чи розіграшах, не беруться до уваги витрати платника податку у зв’язку з отриманням такого доходу.
Доходи остаточно оподатковуються під час їх виплати за їх рахунок.
Підготовлено відділом комунікацій
ДПІ у м. Івано-Франківську
ГУ ДФС в Івано-Франківській області
