Звіт про контрольовані операції необхідно подати до 1 травня за оновленою формою Форма та Порядок складання Звіту про контрольовані операції затверджені наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8.
Звіт готується засобами спеціалізованого програмного забезпечення та подається в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису до 1 травня року, наступного за звітним.
Звіт складається із заголовної, основної частини, додатка та інформації до додатка, які є невід’ємною частиною Звіту.
У заголовній частині наводяться дані про платника податків, який подає Звіт. В основній частині наводяться загальні відомості про операції з різними контрагентами, здійснені протягом звітного року.
У додатку „Відомості про особу, яка бере участь у контрольованих операціях” з „Відомостями про контрольовані операції” наводяться дані про осіб, які є стороною контрольованої операції, та деталізовані відомості про контрольовані операції.
В інформації до додатка „Інформація про пов’язаність осіб” наводиться інформація про критерії пов’язаності платника податків із відповідним контрагентом.
Кількість додатків у Звіті відповідає кількості контрагентів – сторін контрольованих операцій.
Відпустка або лікарняний у приватного підприємця: нюанси
Підприємці, які знаходяться на єдиному податку першої і другої групи та не використовують працю найманих працівників, протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів звільняються від сплати єдиного податку (п.295.5 ст.295 Податкового кодексу України).
Для того, щоб уникнути порушення терміну щодо сплати авансових платежів, які здійснюються не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця, рекомендується заяву щодо періоду щорічної відпустки подавати до територіального органу ДФС до початку відпустки. А заяву щодо терміну втрати працездатності, з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності, доцільно подавати одразу після закінчення лікарняного
Сплачені за кордоном суми податку на прибуток з іноземних джерел зараховуються в Україні
Суми податку на прибуток, який отримано з іноземних джерел, що сплачені суб’єктами господарювання за кордоном, зараховуються під час сплати ними податку в Україні. При цьому зарахуванню підлягає сума податку, розрахована за правилами, встановленими розділом ІІІ Податкового кодексу України.
Розмір зарахованих сум податку з іноземних джерел протягом податкового (звітного) періоду не може перевищувати суми податку, що підлягає сплаті в Україні таким платником податку протягом такого періоду.
Не підлягають зарахуванню у зменшення податкових зобов’язань такі податки, сплачені в інших країнах:
– податок на капітал/майно та приріст капіталу;
– поштові податки;
– податки на реалізацію (продаж);
– інші непрямі податки незалежно від того, підпадають вони під категорію прибуткових податків чи оподатковуються іншими податками згідно із законодавством іноземних держав.
Зарахування сплачених за митним кордоном України сум податку здійснюється за умови подання письмового підтвердження контролюючого органу іншої держави щодо факту сплати такого податку та за наявності чинного міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування доходів.
Рекомендації щодо заповнення Податкової декларації з податку на прибуток викладені у листі ДФС України від 28.01.2016 №2779/7/99-99-19-02-01-17 «Про внесення змін до листа ДФС від 04.01 2016 №102/7/99-99-19-02-01-17».
Проценти, нараховані на суму депозитного рахунка, підлягають оподаткуванню за ставкою 18 відсотків
Дохід платника податку у вигляді процентів, нарахованих на суму вкладного (депозитного) банківського рахунка, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків.
Відповідно до п,п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються пасивні доходи (крім зазначених у п,п. 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу).
Термін “пасивні доходи” означає, зокрема, доходи у вигляді процентів на депозитний (вкладний) банківський рахунок.
До набрання чинності Законом України від 24 грудня 2015 року N 909 “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році” (далі – Закон N 909) ставка податку для пасивних доходів, у тому числі нарахованих у вигляді процентів, становила 20 відсотків.
Законом N 909 з 1 січня 2016 року ставку податку на доходи фізичних осіб для пасивних доходів встановлено в розмірі 18 відсотків (п.п. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 Податкового кодексу).
Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування (п.п. 170.4.1 п. 170.4 ст. 170 Податкового кодексу).
Підпис керівника на видаткових касових ордерах не завжди є обов’язковим
Порядок оформлення видаткових касових ордерів встановлено Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, яке затверджено постановою Правління Національного банку України від 15.12. 2004 N 637.
Згідно із п. 1.2 Положення касовий ордер – це первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси.
Відповідно до п. 3.4 Положення видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер або працівник підприємства, який на це уповноважений керівником. До видаткових ордерів можуть додаватися заява на видачу готівки, розрахунки тощо.
Якщо на доданих до видаткових касових ордерів документах, заявах, рахунках тощо є дозвільний напис керівника підприємства, то його підпис на видаткових касових ордерах не обов’язковий.
Для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача.
Платники податку на нерухомість можуть провести звірку своїх даних
Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську доводить до відома платників податку на нерухоме майно про можливість проведення звірки даних щодо свого майна. Так, для проведення звірки громадянам потрібно особисто звернутися до податкової інспекції за місцем реєстрації маючи при собі оригінали документів про право власності на нерухомість.
Фізичні особи – платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою для проведення звірки даних щодо:
об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
права на користування пільгою зі сплати податку;
розміру ставки податку;
нарахованої суми податку.
До уваги платників податків – нові документи для отримання електронного цифрового підпису!
Наказом Інформаційно-довідкового департаменту ДФС від 18.02.2016 №22 «Про внесення змін до наказу ІДД ДФС від 17.02.2015 №15» скасовано деякі форми реєстраційних документів, а саме:
– заява на блокування посиленого сертифіката відкритого ключа;
– заява на поновлення посиленого сертифіката відкритого ключа;
– заява на скасування посиленого сертифіката відкритого ключа;
– додаток до заяви на скасування посиленого сертифіката відкритого ключа.
Також даним наказом внесено зміни до форми Реєстраційної картки (для фізичної особи/фізичної особи підприємця) та затверджено нові форми реєстраційних документів, а саме:
– заява про зміну статусу посиленого сертифіката відкритого ключа;
– додаток до заяви про зміну статусу посиленого сертифіката відкритого ключа.
Нові форми реєстраційних документів для отримання послуг електронного цифрового підпису набули чинності 09 березня 2016 року.
Якщо фізична особа здає земельний пай в оренду – чи потрібно декларувати доходи і сплачувати ПДФО
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування). Відповідно до п.п. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 ПКУ податковим агентом платника податку – орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.
При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі. Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок. Відповідно до п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування (в 2015 році – 15(20 %)).
Якщо у фізичної особи відсутні інші підстави подання декларації, і обов’язок по сплаті податку з доходів фізичних осіб за зданий в оренду земельний пай виконаний орендарем, то декларувати такий дохід не потрібно.
До 1 травня 2016 року громадяни повинні задекларувати іноземні доходи
Громадяни, які отримують іноземні доходи, в обов’язковому порядку повинні до 1 травня поточного року подати річну податкову декларацію до територіальних органів ДФС за місцем прописки, та самостійно до 1 серпня цього року сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій податковій декларації (п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу України).
Дохід отриманий від трудової діяльності (заробітна плата) легально працюючого за кордоном громадянина України оподатковується за правилами країни отримання доходу. За підсумками року такий громадянин зобов’язаний подати річну податкову декларацію про одержані доходи і сплатити податок.
У випадку, коли між Україною і країною отримання доходу підписано договір (Конвенцію) про уникнення подвійного оподаткування, і у фізособи є довідка про сплату податку за кордоном, то сума річного податкового зобов’язання зменшується на суму податку, сплаченого за кордоном.
«Акцизний податок» – обов’язковий реквізит фіскального касового чека
Роздрібні торговці, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, зазначають у касовому чеку окремим рядком розмір ставки акцизного податку, загальну суму такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами, на початку рядка друкується назва такого податку.
Суб’єкти господарювання повинні врахувати, що представники підприємництва, які ще в минулому році відображали в чеках «роздрібний» акциз», пробиватимуть такі чеки й надалі. Їм досить лише звірити їх форму за новими вимогами і за необхідності внести корективи. Виробники касових апаратів повинні випустити версії програмного забезпечення РРО, які б дозволяли виділяти в чеку «роздрібний» акциз для тих суб’єктів господарювання, які не відображали цей вид податку.
Cамі ж суб’єкти господарювання повинні стежити за оновленням Держреєстру РРО, перевіряючи чи внесено до нього нову версію програмного забезпечення для свого касового апарату. Якщо таке програмне забезпечення з’явилося в Реєстрі – негайно уточнити у своєму ЦСО, чи реалізовано в ній можливість виділяти акциз. Якщо так, то негайно надавати свої касові апарати до ЦСО для оновлення їх внутрішнього програмного забезпечення. Якщо це своєчасно не зробити, то через відсутність у чеку хоча б одного з обов’язкових реквізитів такий документ не прийматиметься як розрахунковий (п.3 розд І Положення №13).
Як відомо, з 11 березня 2016 року набрав чинності наказ Мінфіну України від 21.01.2016 року №13 «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми №ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)» . Положенням затвердили, що Реквізит «Акцизний податок» віднині обов’язковий реквізит фіскального касового чека на товари (послуги) за формою №ФКЧ -1 – Додаток 1 до Положення №13.
На операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів поширюється режим звільнення від оподаткування податком на додану вартість
На операції платників податку з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, що здійснювалися, починаючи з 01.01.2014 до 31.12.2014 (включно, в тому числі у період відсутності відповідних переліків, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, а саме з 01.01.2014 до 17.02.2014) та з 01.01.2015 до 31.12.2015 (включно, в тому числі у період відсутності відповідних переліків, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, а саме з 01.01.2015 до 30.03.2015), поширюється режим звільнення від оподаткування податком на додану вартість, визначений пунктом 23 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 23 підрозділу 2 розділу XX ПКУ тимчасово, до 1 січня 2017 року, від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів.
Переліки відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, до 1 січня 2017 року, звільняються від обкладення податком на додану вартість, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року № 15.
У зв’язку з прийняттям колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України низки постанов у справах, що стосуються порядку застосування платниками податку на додану вартість у 2014-2015 рр. тимчасового режиму звільнення від оподаткування ПДВ для операцій з постачання, у тому числі операцій з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, визначеного пунктом 23 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, висновки у яких відповідно до статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України є обов’язковими для усіх суб’єктів владних повноважень Державна фіскальна служба відкликає лист ДФС від 19.05.2015 № 17640/7/99-99- 19-03-02-17 та пункт 4 листа ДФС від 19.01.2015 № 1403/7/99-99-19-03-01-17.
Мінфін затвердив Порядок скасування штрафних санкцій
Міністерство фінансів України наказом від 10.02.2016р. № 40 затвердив Порядок скасування штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих на суму податкового зобов’язання, яку платник податків сплатив без оскарження податкового повідомлення-рішення.
Цей Порядок розроблений відповідно до пункту 35 підрозділу 10 розділу XX “Перехідні положення” Податкового кодексу України та визначає послідовність дій платників податків і контролюючих органів при скасуванні штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих на суму визначеного контролюючим органом податкового зобов’язання, яку платник податків сплатив у терміни, визначені Кодексом, без оскарження податкового повідомлення-рішення.
Нагадуємо, що пункт 35 підрозділу 10 розділу XX “Перехідні положення” Податкового кодексу України встановив тимчасову норму, яка діє до 31 грудня 2016 року включно, згідно з якою платникам скасовуються штрафні (фінансові) санкції, нараховані на суму податкового зобов’язання, яку платник сплатив без оскарження податкового повідомлення-рішення.
Звертаємо увагу, що норми цього Порядку застосовуються до платників податків, обсяг доходів та/або операцій яких за попередній (звітний) рік становить менше 20 млн. гривень та яким уперше протягом року контролюючим органом визначено суму податкового зобов’язання з одного й того самого податку або збору.
Отож, платник податків, який має намір скористатися правом, визначеним пунктом 35 підрозділу 10 розділу XX “Перехідні положення” Кодексу, відповідає вимогам цього пункту та прийняв рішення про неоскарження суми податкового зобов’язання, нарахованого контролюючим органом, сплачує суму такого податкового зобов’язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення. При цьому платник податків забезпечує заповнення платіжних документів на сплату визначених податкових зобов’язань з дотриманням вимог, з обов’язковим наведенням роз’яснювальної інформації про призначення платежу із зазначенням дати та номера акта перевірки та податкового повідомлення-рішення, відповідно до якого визначено суму такого податкового зобов’язання.
Платник податків, який має намір скористатися правом, наданим пунктом 35 підрозділу 10 розділу XX “Перехідні положення” Кодексу, може письмово повідомити про це контролюючий орган, який склав відповідне податкове повідомлення-рішення, та надати разом з таким повідомленням копії платіжних документів, згідно з якими здійснено сплату податкового зобов’язання.
Як зазначено у наказі, він набирає чинності з дня його офіційного опублікування. Опубліковано 18 березня 2016 р. в «Офіційному віснику України».
